Сергій Фрадков
Велопохід. Чорногорія. I
4 - 11 травня 2013
Учасники
  1. Сергій (Scott Reflex 30 2007), Харків
  2. Ганна (Scott Contessa 40 2008), Харків
  3. Світлана (Cannondale), Харків
Треки

GPX GDB

Маршрут

На літаку: Харків - Подгориця
На велосипедах: Подгориця - Цетінє - Негуши - Ловчен - Котор - Пераст - Херцеґ Нові - Тіват - Будва - Петровац - Вірпазар - Подгориця
На літаку: Подгориця - Харків

Передмова

А чому б не поїхати в Чорногорію на травневих святах? Особливо якщо віза не потрібна, а літак летить з рідного міста. Насилу відірвавши від роботи тиждень відпустки, плануємо нескладний, 7-денний (бо рейси тільки по суботах) похід по південній частині Чорногорії. У гори на північ дуже хочеться, але за тиждень ніяк не встигнемо. Тому міст Джурджевіча, каньйони Тари, Жабляк і Боботов Кук - не чекайте нас у цьому році.

Як дістатися?

Читання Інтернету показало, що в травні з Харкова до Чорногорії літає тільки авіакомпанія UTair, з усіма витікаючими наслідками:

Після спілкування з кількома агенствами, було вибрано те, що найбільш адекватно відповідає на питання про рейси до Чорногорії Вояж де люкс, де ми і купили авіаквитки, попередньо занудивши їх питаннями про перевезення велосипедів на цьому рейсі. Після довгих розмов з агенством, туроператором Харьковкурорт-сервіс і, власне, авіакомпанією UTair, було колективно вирішено (в сенсі, ми були поставлені перед фактом), що будь яке переваження велосипедів і/або багажу буде рахуватися покілограмно по 57 грн/кг, а загальна вага ручної поклажі і багажу ніяк не повинна перевищувати 30 кг. Якщо рахувати, що велосипед важить 15 кг і велобаул 15 кг, то переваження погрожувало бути 15*57=855 грн на людину в одну сторону, що було дуже перешкоджаючим фактором для учасників походу (вартість перельоту €395 і ще тільки за велосипеди €160). Трохи забігаючи вперед скажу, що в результаті за переваження не заплатили ні копійки — щастя.

Де ночувати?

Так як великого бажання тягти намети і платити за переваження авіакомпанії не було, і, крім того, душа просила гарячого душу та інших зручностей, — усі ночівлі були заброньовані через Booking.com. Плюси — досить просто і компанія начебто надійна, мінуси — далеко, дуже сильно далеко не всі готелі та апартаменти доступні в їх системі. Так що бронювали з того, що пропонував Booking.com.

Де брати мапи Чорногорії для Garmin?

Найдетальнішою, але все-одно не ідеальною, виявилася Adria Route, яка розробляється в Хорватії. Наприклад, однієї широкої вулиці в Будві, на якій стояв наш готель, на карті просто не було. Трохи зривало дах карті при маршрутизації по Котору при спуску з Ловчена. Але, тим не менш, карта цілком робоча. Adria Topo XL - додає топографічне навантаження до Adria Route.

  1. Adria TOPO XL
  2. Adria Route 4.10
  3. OpenMaps Montenegro 2D/3D
  4. SCG Route 2.70 NT
Телефонний код та часовий пояс Чорногорії

Телефонний код Чорногорії: +382, тому тим українцям, який звикли позначати код України, як +38, пора перевчатися на +380, що і є коректним кодом України.

Чорногорія знаходиться в часовому поясі UTC+1 (влітку в UTC+2), тобто різниця з Україною в 1 годину. Дивно те, що Garmin 62s автоматично це не визначив і показував різницю з Україною в 2 години, чим ввів мене на пару днів в оману, поки я вручну йому не виставив Central European Time. Загалом, пильнуйте.

4 травня. Харків - Подгориця

Виліт в 9 ранку, реєстрація в 7. Вирішуємо, що на розбирання велосипедів нам треба 1.5 години і накочуємо в аеропорт в 5:30. З нововведень цього року: купили стретч-плівку в будівельному супермаркеті і збираємося в неї обмотувати вели для більшого збереження. Залишок рулону взяли з собою і тягали весь похід, щоб обмотати велосипеди на зворотній дорозі (як писали розумні люди, можна було б "прикопати" десь в аеропорту Подгориці).

Насамперед йдемо на стійку реєстрації і запитуємо як нам оплатити наше переваження (велосипед + велобаул важать більше ніж 15 кг). Нас відправляють в касу №9 аеропорту. Там ми відстоюємо чергу і дівчина в касі говорить нам, що брати гроші за переваження авіакомпанії UTair вона не повноважна і це треба сплатити в касі №3. У касі №3 з написом UTair нікого немає і я починаю дратуватися. Знову йду на стійку реєстрації, пояснюю це дівчині, вона маше рукою і запрошує нас з велосипедами на реєстрацію. Вона клеїть всі потрібні папірці (включаючи Fragile на велосипеди), видає нам посадочні талони, і ми, не заплативши ні копійки, топаємо на прикордонний контроль. Таке враження, що всім байдуже на наше переваження... воно ніби й добре, але два місяці нам задурювали голову з правилами перевезення велосипедів.

Так як ATR-72-500 летить з крейсерською швидкістю близько 500 км/год замість 800 км/год "стандартного" Boeing-737, то летить він з Харкова до Подгориці аж 4 години.

Вивантаження з ATR-72-500 в аеропорту Подгориці
Вивантаження з ATR-72-500 в аеропорту Подгориці
Аеропорт Подгориця (TGD)
Аеропорт Подгориця (TGD)

Долетіли, досить бадьоро вивантажилися і пройшли кордон.

В аеропорту Подгориці
В аеропорту Подгориці

З Харкова з нами полетіла четверта велосипедистка на цьому рейсі — Юля з Дніпропетровська, яка катається на велосипеді всього 3 місяці, але прилетіла до Чорногорії на 3 тижні і збиралася подорожувати сама, а ночувати в наметі. Ми доїхали разом до залізничного вокзалу Подгориці, де роз'їхалися по своїх маршрутах.

Юля
Юля

Виїжджаємо на широку дорогу, що веде у місто Подгорицю з аеропорту. Субота, дорога не навантажена.

Ласкаво просимо до Подгориці
Ласкаво просимо до Подгориці
Дорога з аеропорту в Подгорицю
Дорога з аеропорту в Подгорицю

Оглядаємо залізничний вокзал Подгориці. На шляхах електричка з емблемою RVR (Ризький вагонобудівний завод) — привіт з далекого минулого.

Електричка на вокзалі в Подгориці
Електричка на вокзалі в Подгориці
Залізничний вокзал у Подгориці
Залізничний вокзал у Подгориці

Вирішуємо спочатку оселитися, а потім їхати на огляд міста. Гармін доводить до Private Accommodation Kubura, де у нас заброньована ніч за €31. Дуже привітні господарі пропонують сік та каву, чудове місце.

Private Accommodation Kubura
Private Accommodation Kubura
Усередині чисто і затишно
Private Accommodation Kubura
Private Accommodation Kubura

Покидавши баули, вирушаємо в центр Подгориці до мосту Міленіум.

Міст Міленіум.
Міст Міленіум
Московський міст і річка Морача.
Московський міст і річка Морача
Параметри моста Міленіум.
Параметри моста Міленіум
Московський міст і річка Морача.
Московський міст
Міст Міленіум і річка Морача.
Міст Міленіум і річка Морача
Стоїмо на Московському мості, за спинами — Міст Міленіум
Міст Міленіум
Світлана думає чи не податися в байдарочники.
Міст Міленіум

Поруч з Московським мостом в 2004 році відкрили пам'ятник Володимиру Висоцькому, який відвідував югославський Тітоград (тоді так називалася Подгориця) в 1974-75 роках, з його віршами російською та чорногорською:

Мне одного рожденья мало,
Расти бы мне из двух корней…
Жаль, Чорногорія не стала
Второю родиной моей.

Пам'ятник Володимиру Висоцькому
Пам'ятник Володимиру Висоцькому
Пішохідна вулиця в Подгориці.
Пішохідна вулиця в Подгориці
Пам'ятник Олександру Пушкіну
Пам'ятник Олександру Пушкіну

Затарюємося продуктами в супермаркеті і їдемо спати, бо завтра перший важкий день.

Підсумок дня: 31 км проїхали, набрали 160 метрів висоти і скинули 176 метрів, тобто каталися по рівному.

5 травня. Подгориця - Рієка Црноевича - Цетінє
Дорога Подгориця - Цетінє
Дорога Подгориця - Цетінє
Дорога Подгориця - Цетінє
Дорога Подгориця - Цетінє
Дорога Подгориця - Цетінє
Дорога Подгориця - Цетінє
Ласкаво просимо в виноградарський регіон.
Ласкаво просимо в виноградарський регіон
До Цетінє всього 13 км по дорозі, але ми звернемо на Рієку Црноєвіча.
Дорога Подгориця - Цетінє
Кладовище на повороті на Рієку Црноєвіча.
Кладовище на повороті на Рієку Црноєвіча
Річка Рієка Црноєвіча.
Річка Рієка Црноєвіча
Серпантин вниз, до Рієці Црноєвіча.
Серпантин вниз, до Рієці Црноєвіча
Проте тут машини не їздять.
Проте тут машини не їздять
Річка Рієка Црноєвіча.
Річка Рієка Црноєвіча
Річка Рієка Црноєвіча.
Річка Рієка Црноєвіча
Велосипедний серпантин вливається в автомобільний серпантин.
Серпантин до Рієці Црноєвіча
Серпантин.
Серпантин до Рієці Црноєвіча
Річка Рієка Црноєвіча.
Річка Рієка Црноєвіча

В'їжджаємо в Рієку Црноєвіча — досить закуткове село в якому нас не покидало відчуття, що тут була чи війна або якесь стихійне лихо. Погугливши після повернення, я знайшов інформацію, що в середині березня 2013 (тобто за півтора місяці до нашого велопоходу) Рієку Црноєвіча таки затопило ("В результаті сильних дощів значно піднявся рівень води в чорногорській річці Рієка-Црноєвіча в однойменному селищі. Вода проникла в кілька його будівель. Набережна в селищі перетворилася на канал.")

В'їзд в Рієку Црноєвіча.
В'їзд в Рієку Црноєвіча
Рієка Црноєвіча.
Рієка Црноєвіча
Набережна Рієкі Црноєвіча.
Набережна Рієкі Црноєвіча
Старий міст в Рієці Црноєвіча.
Старий міст в Рієці Црноєвіча
Набережна
Набережна Рієки Црноєвіча

Протягом походу проїжджали кілька невеликих тунелів, навіть з включеним світлом в'їжджати страшнувато. Тунелі не освітлюються. Що чудово, так це те, що перед усіма тунелями та мостами в Чорногорії обов'язково стоїть табличка із зазначенням довжини тунелю або моста.

Ось такі страшні тунелі
Сидимо без води, їжі та сил та й думку гадаємо.
Цетінє. Королівський театр
Цетінє. Королівський театр
Цетінє. Музей
Цетінє. Музей
Незрозумілий заклад "Москва". Чи то готель, чи то що...
Незрозумілий заклад "Москва". Чи то готель, чи то що...
Ну яку ж жінку не зацікавлять прикраси.
Цетінє.
Цетінє

Заночували в готелі "Sport IN". На вигляд — старий радянський (тьху, югославський) готель зі всіма витікаючими наслідками — дорого (€69 на трьох) і з непотрібними понтами. На Booking.com якось не було особливо інших варіантів для Цетінє, тому взяли те, що було. Вранці готель нагодував сніданком, включеним в ціну.

Кімната готелю "Sport IN"
Кімната готелю "Sport IN"
Скромна вечеря в Цетінє

Підсумок дня: 51 км проїхали, набрали 1149 метрів висоти і скинули 561 метр, максимально висока точка була 699​метрів, ночували в Цетінє на висоті 656 метрів.

Далі буде...